Каша подходит к краю криши и машет, с криши слишу: "гуд-бай, май бейби"...)
а на вулиці дощь) а мя вдома... зара" піду на балкон, запалю цигарку і накриюся плідом...
і буду дивитись на втікаючих від дощу людей...
і думатиму про те, що, якщо б вони здогадувалися про моє існування за цим вікном, під цим плідом, з цією цигаркою, то, певно, заздрили б)
а чому заздрити?..тому, що мене нема там, де є вони?..
а чи так вже там погано?..